Нова редакція ст. 265 ККУ з Коментарями.
1. Придбання, носіння, зберігання, використання, передача, видозмінення, знищення, розпилення або руйнування радіоактивних матеріалів (джерел іонізуючого випромінювання, радіоактивних речовин або ядерних матеріалів, що перебувають у будь-якому фізичному стані в установці або виробі чи в іншому вигляді) без передбаченого законом дозволу –
караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
2. Ті самі дії, вчинені з метою спричинення загибелі людей, шкоди здоров’ю людей, майнової шкоди у великому розмірі або значного забруднення довкілля, –
караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони спричинили загибель людей, майнову шкоду у великому розмірі, значне забруднення довкілля чи інші тяжкі наслідки, –
караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
4. Особа, яка вчинила злочин, передбачений частиною першою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона добровільно здала органам влади радіоактивні матеріали (джерела іонізуючого випромінювання, радіоактивні речовини або ядерні матеріали, що перебувають у будь-якому фізичному стані в установці або виробі чи в іншому вигляді).
Примітка . У статтях 265, 265-1 цього Кодексу майнова шкода вважається заподіяною у великому розмірі, якщо прямі збитки становлять суму, яка в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Коментар до ст. 265 КК України
1. Предметом злочину, передбаченого ст. 265 КК, є радіоактивні матеріали — витоки іонізуючого випромінювання, радіоактивні речовини і ядерні матеріали, що перебувають у будь-якому фізичному стані в установці або у виробі чи в іншому будь-якому вигляді. Належність тих чи інших матеріалів до радіоактивних визначає відповідна експертиза.
2. Склад злочину утворюють незаконне придбання, зберігання, використання, передача або руйнування радіоактивних матеріалів. Заподіяння внаслідок незаконних операцій з радіоактивними матеріалами смерті чи інших тяжких наслідків потерпілим кваліфікується за ч. 2 ст. 265 КК.
3. Діяння, передбачене ст. 265 КК, може бути вчинене умисно і необережно.
4. Відповідальність за незаконні дії з радіоактивними матеріалами настає з шістнадцяти років.
Інший коментар до статті 265 Кримінального кодексу України
1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що він створює загрозу настання тяжких наслідків або заподіює шкоду радіоактивними матеріалами.
2. Предметом цього злочину є радіоактивні матеріали. Їх поняття дано при аналізі злочину, передбаченого ст.261.
3. Об’єктивна сторона злочину полягає в незаконному (без передбаченого законом дозволу) придбанні, носінні, зберіганні, використанні, передачі, видозміненні, знищенні, розпиленні, руйнуванні радіоактивних матеріалів. Для відповідальності досить вчинення однієї з цих дій. Злочин є закінченим з моменту вчинення будь-якої з дій.
4. Про поняття придбання, носіння та зберігання радіоактивних матеріалів див. коментар до ст.263.
5. Під використанням радіоактивних матеріалів слід розуміти їх застосування або користування ними.
6. Передача радіоактивних матеріалів означає як різні види відчуження цих матеріалів (продаж, дарування тощо), так і віддання (вручення) їх іншій особі особисто або через посередника, а також дії посередника щодо їх віддання (вручення) у тимчасове володіння або користування (наприклад, для збереження, застави).
7. Видозмінення радіоактивних матеріалів передбачає внесення в них якихось змін.
8. Знищення радіоактивних матеріалів – це приведення їх у непридатний стан.
9. Розпилення – це дії, які розсіюють (розносять) радіоактивні матеріали у повітрі найдрібнішими частинками.
10. Руйнування передбачає пошкодження предметів, у яких знаходяться радіоактивні речовини або ядерні матеріали.
11. Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину є незаконність поводження з радіоактивними матеріалами, тобто поводження без передбаченого законом дозволу. Надання дозволу на поводження з радіоактивними матеріалами передбачено в нормативно-правових актах та міжнародних договорах України. Це:
а) Закони України “Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки” від 11 січня 2000 р. № 39/95-ВР, “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” від 8 лютого 1995 р. та “Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки” від 24 червня 2004 р.;
б) “Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу” від 3 березня 1980 р.;
в) постанова ВРУ “Про право власності на окремі види майна” від 17 червня 1992 р. № 2471-ХІІ;
г) постанова КМУ “Про затвердження Порядку ліцензування окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії” від 6 грудня 2000 р. № 1782.
12. Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.
13. Суб’єктом цього злочину може бути будь-яка особа, якій виповнилося 16 років і яка не має передбаченого законом дозволу на поводження з радіоактивними матеріалами. Порушення правил поводження з радіоактивними матеріалами особою, яка має передбачений законом дозвіл на поводження з цими предметами, кваліфікується за ст.267 за наявності всіх інших передбачених статтею ознак.
14. Про загибель людей та інші тяжкі наслідки, передбачені ч.2 ст.265, див. коментар до ст.264.
15. Щодо незаконного поводження з радіоактивними матеріалами можливий тільки прямий умисел, а щодо загибелі людей або інших тяжких наслідків – необережність (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість).
16. При незаконному поводженні з радіоактивними матеріалами і умисному заподіянні такими діями шкоди відповідальність повинна наставати за сукупністю злочинів, передбачених ч.1 ст.265, і за статтею про умисне спричинення шкоди життю, здоров’ю, власності тощо.