Нова редакція ст. 264 ККУ з Коментарями.

Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, –

карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

Коментар до ст. 264 КК України

1. Предметами недбалого зберігання є лише вогнепальна зброя (в тому числі мисливська гладкоствольна) і боєприпаси, що зберігалися у винної особи на законних підставах. Недбале зберігання зброї і боєприпасів, якими особа володіла незаконно, підпадає під ознаки ст. 263 КК.

2. Склад злочину утворює таке порушення правил зберігання вогнепальної зброї і боєприпасів до неї, яке потягло за собою людські жертви (загибель хоча б однієї людини) або інші тяжкі наслідки — заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, великої майнової шкоди тощо.

3. Недбале зберігання зброї чи боєприпасів учинюється необережно.

4. Відповідальність за недбале зберігання зброї настає з шістнадцяти років.

Інший коментар до статті 264 Кримінального кодексу України

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що він заподіює тяжкі наслідки: вчинення злочинів з використанням зброї, загибель людей, спричинення їм тілесних ушкоджень тощо.

2. Предметом злочину є вогнепальна зброя і бойові припаси (див. коментар до ст.262). Проте, на відміну від злочинів, передбачених ст.262 і 263, предметом цього злочину може бути і гладкоствольна мисливська зброя, і бойові припаси до неї (див. абз. 2 п.27 зазначеної постанови ПВСУ “Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами” від 26 квітня 2002 р. № 3).

3. Об’єктивна сторона злочину – недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

4. Відповідальність за ст.264 настає у випадках зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів без додержання встановлених нормативними актами та загальноприйнятими правилами застережних заходів, які виключають можливість вільного доступу сторонніх осіб до цих предметів, а також у випадках незаконної передачі зазначених предметів іншій особі, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки (абз. 1 ст.27 зазначеної Постанови ПВСУ).

5. До числа таких нормативно-правових актів належать: “Положення про відзнаку Президента України “Іменна вогнепальна зброя”, затверджене Указом Президента України від 29 квітня 1995 р. № 341/95; “Положення про дозвільну систему”, затверджене постановою КМУ від 12 жовтня 1992 р. № 576; “Положення про порядок видачі народним депутатам України та окремим посадовим особам апарату ВРУ у тимчасове користування вогнепальної зброї, її обліку і зберігання”, затверджене наказом МВС України від 24 липня 1996 р. № 524; “Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів”, затверджена наказом МВС України від 21 серпня 1998 р. № 622 тощо.

6. Злочин вважається закінченим з моменту настання загибелі людей або інших тяжких наслідків.

7. Під загибеллю людей розуміється настання смерті хоча б однієї особи. Інші тяжкі наслідки – це заподіяння тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній особі, середньої тяжкості – двом особам і більше, а також великої матеріальної шкоди будь-якій юридичній чи фізичній особі (абз. 3 п.27 зазначеної Постанови ПВСУ).

8. Між недбалим зберіганням вогнепальної зброї і бойових припасів та загибеллю людей або іншими тяжкими наслідками повинен бути причиновий зв’язок.

9. З суб’єктивної сторони злочин щодо самої дії або бездіяльності характеризується умислом або необережністю, а щодо наслідків можлива тільки необережна форма вини. У цілому злочин є необережним.

10. Суб’єктом злочину може бути особа, яка досягла 16-річного віку, незалежно від того, було зберігання будь-якої вогнепальної зброї та будь-яких бойових припасів законним чи незаконним (абз. 2 ст.27 зазначеної Постанови ПВСУ).

Порушення військовослужбовцем правил поводження зі зброєю, а також боєприпасами, якщо це заподіяло потерпілому тілесні ушкодження або смерть, тягне за собою відповідальність за відповідною частиною ст.414.