Нова редакція ст. 206 ККУ з Коментарями.

1. Протидія законній господарській діяльності, тобто протиправна вимога припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, поєднана з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодження чи знищення їхнього майна або захоплення цілісного майнового комплексу, його частини, будівель, споруд, земельної ділянки, об’єктів будівництва, інших об’єктів та незаконне припинення або обмеження діяльності на цих об’єктах та обмеження доступу до них за відсутності ознак вимагання, –

караються штрафом від десяти тисяч до п’ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я, або з пошкодженням чи знищенням майна, –

караються штрафом від п’ятнадцяти тисяч до двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до чотирьох років або без такого.

3. Протидія законній господарській діяльності, вчинена організованою групою, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднана з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я, або така, що заподіяла велику шкоду чи спричинила інші тяжкі наслідки, –

караються позбавленням волі на строк від шести до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від трьох до п’яти років або без такого та з конфіскацією майна.

Примітка . Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Коментар до ст. 206 КК України

1. Злочин, передбачений ст. 206 є засобом боротьби з підприємницькою діяльністю. Способами цієї боротьби є: а) вимога перестати займатися підприємницькою діяльністю; б) вимога укласти угоду, невигідну для потерпілого чи його близьких або компаньйонів; в) інші обмеження у підприємницькій діяльності.

2. Для досягнення своєї мети винна особа застосовує погрози: вчинити насильство над потерпілим або близькими йому особами, знищити чи пошкодити їх майно.

3. Кваліфікуючими (обтяжуючими) ознаками цього злочину є вчинення його повторно, групою осіб або з погрозою вчинити вбивство потерпілого чи близьких йому людей, заподіяти їм тяжкі тілесні ушкодження, а також застосування насильства, що не є небезпечним для життя і здоров’я, чи знищення або пошкодження майна потерпілого чи близьких йому осіб.

4. Частина 3 ст. 206 КК передбачає відповідальність за особливо кваліфіковане діяння, за вчинення злочину організованою групою, або посадовою особою з використанням посадових повноважень, або поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров’я потерпілих, а також заподіяння потерпілим великої шкоди чи інших тяжких наслідків.

5. Вчинюється діяння передбачене ст. 206 КК, лише умисно з прямим умислом.

6. Відповідальність за протидію законній підприємницькій діяльності настає з шістнадцяти років.

Інший коментар до статті 206 Кримінального кодексу України

1. Будь-яке неправомірне обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку заборонено (див. ст.42 Конституції України). Протидія законній господарській діяльності посягає на свободу господарської діяльності, яка є основним безпосереднім об’єктом злочину, відповідальність за який передбачена ст.206. При вчиненні кваліфікованих видів злочину додатковими безпосередніми об’єктами можуть бути життя і здоров’я, відносини власності та інші.

2. Законною господарською діяльністю є будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт (див. абз.4 ч.1 ст.1 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1 червня 2000 р.), тобто така, що здійснюється особою, яка має право займатися господарською діяльністю взагалі чи окремими її видами, зареєстрована як суб’єкт підприємництва, має дозвіл на здійснення видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, дотримується норм чинного законодавства, що регулює господарську діяльність, в тому числі і встановлених ним обмежень.

3. Протидія незаконній господарській діяльності за наявності підстав може кваліфікуватися як самоправство, службовий злочин, злочин проти власності, життя чи здоров’я тощо.

4. З об’єктивної сторони злочин виражається в активних діях винного – протиправній вимозі:

– припинити займатися господарською діяльністю;

– обмежити господарську діяльність;

– укласти яку-небудь угоду, виконання якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси особи, яка займається господарською діяльністю;

– не виконувати укладену угоду, невиконання якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є спосіб вчинення злочину, який може виражатися в:

– погрозі застосування насильства, пошкодження чи знищення майна (ч.1);

– застосуванні насильства (ч.2 чи ч.3);

– пошкодженні або знищенні майна (ч.2 ст.206).

Залежно від характеру і змісту погроза застосування насильства над потерпілим або близькими йому особами є ознакою основного складу злочину, передбаченого ч.1 (неконкретизована погроза застосувати будь-яке насильство, за винятком погрози вбивством чи нанесенням тяжких тілесних ушкоджень), або перетворює його в кваліфікований склад, передбачений ч.2 (погроза вбивством або заподіянням тяжких тілесних ушкоджень). Погроза пошкодженням чи знищенням майна потерпілого або близьких йому осіб, незалежно від його виду і вартості, є ознакою тільки основного складу злочину. Реальне застосування до потерпілого чи близьких йому осіб насильства, залежно від його характеру, перетворює злочин в його кваліфікований, передбачений ч.2 (застосування насильства, що не є небезпечним для життя і здоров’я), або в особливо кваліфікований, передбачений ч.3 (застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я), види. Пошкодження або знищення майна потерпілого або близьких йому осіб є кваліфікованим видом складу злочину, передбаченого ч.2, а якщо заподіяна знищенням чи пошкодженням майна шкода є великою, то має місце особливо кваліфікований склад злочину (ч.3). Наслідки не є ознакою основного складу злочину (ч.1), який є формальним складом, їх наявність у вигляді великої шкоди чи інших тяжких наслідків утворює особливо кваліфікований вид складу злочину (ч.3 ст.206).

5. Під угодою, виконання якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси суб’єкта господарської діяльності, необхідно розуміти будь-які договори, якими обмежується, перш за все, свобода господарської діяльності, за винятком договорів майнового характеру, виконання яких пов’язане з заподіянням прямої матеріальної шкоди суб’єкту господарської діяльності чи з несенням ним матеріальних затрат на їх виконання. Примушування до укладення останніх повинно кваліфікуватися як вимагання (наприклад, примушування до укладення договору купівлі товарів за завищеними чи продажу за заниженими цінами, до укладення договору про надання на тривалий час безвідсоткової позики). Угодами (договорами), виконання яких обмежує законні права та інтереси суб’єкта господарської діяльності, є угоди (договори), виконання яких пов’язане з обмеженням права на безпечні умови роботи, на відпочинок, наприклад, примушування до укладення угоди (договору) на виконання певних робіт в святкові чи вихідні дні, в нічний час, чи виконання робіт, які суб’єкт господарської діяльності не має наміру здійснювати, чи взагалі будь-яких угод (договорів), якими обмежується право суб’єкта господарської діяльності на свій розсуд обирати партнерів при укладенні договорів, наприклад, примушування до укладення договору оренди приміщення або майна чи договору на реалізацію товарів з суб’єктом, який має “кримінальну” репутацію, тощо.

6. У законі встановлена відповідальність за примушування до укладення будь-якої угоди (договору) чи невиконання раніше укладеної угоди (договору), виконання (невиконання) якої (якого) може обмежити законні права чи інтереси суб’єкта господарської діяльності. Суть обмеження свободи господарювання у цьому разі полягає в тому, що потерпілий примушується до укладення небажаної для нього угоди (договору) чи не виконувати раніше укладену угоду (договір) проти його волі. При цьому не має значення, чи буде потерпілому завдана матеріальна, моральна або інша шкода внаслідок виконання (невиконання) такої угоди (договору). Інколи виконання (невиконання) такої угоди в матеріальному плані може бути більш вигідним потерпілому, але примушуванням до її укладення (невиконання) ущемляється його законне право на свободу господарської діяльності, підривається його ділова репутація тощо.

7. Протидія господарській діяльності є кримінально караною лише у разі, якщо вона поєднана з погрозою а) насильства над потерпілим чи близькими йому особами або б) пошкодження чи знищення їх майна. Крім того, для кваліфікації дій за ст.206 необхідно встановити, що в них відсутні ознаки складу злочину вимагання, тобто дії не поєднанні з вимогою майнового характеру (передати майно чи право на нього або вчинити дії майнового характеру).

8. Під погрозою насильством над потерпілим або близькими йому особами чи знищення або пошкодження їх майна треба розуміти погрозу вчинити негайно чи в майбутньому дії, якими погрожують, у разі невиконання пред’явленої вимоги. При цьому погроза є реальною, тобто, перш за все, сприймається потерпілим як така, що може бути реалізованою. Необхідно також враховувати суб’єктивну оцінку погрози винним, який повинен висловлену ним погрозу оцінювати як таку, що сприймається потерпілим як реальна, незалежно від того, чи збирається винний погрозу реалізувати. Погроза насильством полягає в погрозі застосувати до потерпілого чи близьких йому осіб у разі невиконання вимоги будь-якого насильства: нанести удар, побої, позбавити волі, позбавити життя, заподіяти тілесні ушкодження тощо. У залежності від характеру дій, якими погрожують, дії винного повинні кваліфікуватися або за ч.1 ст.206, або за ч.2 цієї статті, якщо винний погрожує позбавити потерпілого чи близьких йому осіб життя чи заподіяти їм тяжкі тілесні ушкодження.

9. Погроза пошкодження чи знищення майна потерпілого чи близьких йому осіб полягає в погрозі пошкодити чи знищити будь-яким способом майно, що належить їм на праві приватної власності чи знаходиться у їх віданні, у разі, коли за збереженість такого майна вони несуть матеріальну відповідальність. При цьому не має значення вартість майна, яке погрожують пошкодити чи знищити, його споживча, естетична, історична тощо цінність. Про пошкодження та знищення майна див. п.4 коментаря до ст.194.

10. Потерпілим від злочину є особа, яка здійснює законну господарську діяльність (див. п.2 коментаря).

11. Близькими потерпілому є будь-які особи, доля яких для потерпілого має істотне значення: найближчі родичі, інші особи, наприклад, жінка, з якою потерпілий має намір одружитись, перебуває у фактичному шлюбі чи підтримує інтимні стосунки. Питання визнання осіб, щодо яких має місце погроза застосувати насильство або пошкодити чи знищити їх майно, близькими потерпілому особами – питання факту. Головним при вирішенні цього питання є те, що винний вважає, що погроза застосувати насильство до конкретної особи або пошкодити чи знищити її майно змусить потерпілого виконати чи не виконати обумовлені вимогою дії. Фактичний характер взаємовідносин між такою особою і потерпілим значення не має.

12. Закінченим злочин буде з моменту пред’явлення вимоги незалежно від того, вдалось чи не вдалось винному змусити потерпілого вчинити (не вчинити) бажані для винного дії. Такі кваліфіковані види злочину, як протидія господарській діяльності, поєднана з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я, з пошкодженням чи знищенням майна (ч.2), поєднана з насильством, що є небезпечним для життя і здоров’я, що завдало великої шкоди або потягло інші тяжкі наслідки (ч.3), будуть закінченими, відповідно, з моменту застосування насильства або настання наслідків у вигляді пошкодження чи знищення майна, завдання великої шкоди, настання інших тяжких наслідків.

13. З суб’єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом і наявністю спеціальної мети – примусити особу перестати займатися господарською діяльністю чи обмежити її, або укласти будь-яку угоду, виконання якої може обмежити її законні права (інтереси) (див. абз.2 п.17 постанови ПВСУ “Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності” від 25 грудня 1992 р. № 12).

14. Суб’єктом злочину є особа, яка досягла 16 років. Протидія законній господарській діяльності, вчинена службовою особою з використанням службового становища, утворює особливо кваліфікований вид даного злочину (ч.3 ст.206). Вчинення злочину службовою особою, яка не використовувала при цьому свого службового становища, тобто не використовувала надані їй права або повноваження для примушування суб’єкта господарської діяльності вчинити певні дії чи утриматись від їх вчинення, за відсутності інших кваліфікуючих ознак, повинно кваліфікуватись за ч.1 ст.206.

15. Частиною 2 ст.206 передбачена відповідальність за 5 кваліфікованих, а ч.3 – за 5 особливо кваліфікованих видів протидії законній господарській діяльності.

16. Про повторність вчинення злочину див. ст.32 та коментар до неї.

17. Про поняття протидії господарській діяльності, поєднаній з погрозою вбивства або нанесення тяжких тілесних ушкоджень, див. п.8 коментаря до цієї статті.

18. Про поняття знищення чи пошкодження майна див. п.4 коментаря до ст.194. Вартість пошкодженого чи знищеного майна значення не має. Якщо пошкодження чи знищення майна було вчинено загальнонебезпечним способом, в тому числі шляхом підпалу чи вибуху, дії винного повинні додатково кваліфікуватись за ч.2 ст.194.

19. Про поняття протидії законній господарській діяльності, поєднаній з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я (ч.2), поєднаній з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я (ч.3), детальніше див. коментарі до ст.186, 187, 189. При цьому заподіяння потерпілому чи близьким йому особам легкого тілесного пошкодження, що спричинило короткочасний розпад здоров’я чи незначну втрату працездатності, або тілесне ушкодження середньої тяжкості, повністю охоплюється ч.3 ст.206. Нанесення ж тяжкого тілесного ушкодження або умисне позбавлення життя вказаних осіб повинно додатково кваліфікуватись за відповідною частиною ст.121 чи за ст.115. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, а так само вбивство через необережність при протидії законній підприємницькій діяльності охоплюється такою ознакою, вказаною у ч.3 ст.206, як спричинення інших тяжких наслідків, і додаткової кваліфікації за ст.119 чи 128 не потребує.

20. Про вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. ч.2 ст.28 та коментар до неї.

21. Як вчинену організованою групою треба розуміти протидію законній господарській діяльності, вчинену щонайменше трьома особами, які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цього (передбаченого ст.206) та іншого (інших) такого ж чи будь-якого іншого злочинів. Дії всіх членів організованої групи, незалежно від того, які конкретно дії ними вчинені, повинні кваліфікуватися лише за ч.3 ст.206 без посилання на ст.27.

22. Під великою шкодою треба розуміти понесені потерпілим матеріальні затрати чи недоодержані прибутки у великих розмірах внаслідок, наприклад, розриву існуючих ділових зв’язків з контрагентами, підриву ділової репутації, зменшення замовлень, позбавлення суб’єкта господарської діяльності права займатися певним видом діяльності (ліцензії) тощо. Шкода може бути як матеріальною, так і моральною. Питання визнання нематеріальної шкоди великою повинно вирішуватись в кожному окремому випадку самостійно. Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

23. Під іншими тяжкими наслідками треба розуміти умисне заподіяння потерпілому чи близьким йому особам тяжких тілесних ушкоджень, середньої тяжкості тілесних ушкоджень хоча б двом особам, умисне позбавлення їх життя, їх самогубство, а так само заподіяння смерті чи тяжких тілесних ушкоджень третім особам (наприклад, загибель сторонніх людей при знищенні майна потерпілого загальнонебезпечним способом), заподіяння великої матеріальної чи іншої шкоди третім особам (наприклад, в результаті невиконання договору потерпілим особа, з якою був укладений договір, зазнала значних збитків) тощо.