Нова редакція ст. 151 ККУ з Коментарями.
1. Поміщення в заклад з надання психіатричної допомоги завідомо психічно здорової особи –
карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Те саме діяння, що спричинило тяжкі наслідки, –
карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Коментар до ст. 151 КК України
1. Стаття 151 КК передбачає відповідальність за спеціальний вид незаконного позбавлення волі — поміщення в психіатричну лікарню завідомо психічно здорової особи.
2. Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується умислом, оскільки закон передбачає відповідальність лише за поміщення в психіатричну лікарню завідомо здорової особи.
Помилка в діагнозі складу злочину не утворює.
На кваліфікацію діяння не впливають мотиви злочину — корисливість, помста, кар’єризм тощо.
3. Відповідальними за вчинення цього злочину є лікарі-психіатри, які прийняли завідомо неправильне рішення — визнати здорову людину психічно хворою або утримувати в психіатричній лікарні особу, яка вже вилікувалась і є здоровою.
4. Якщо незаконне поміщення у психіатричний заклад спричинило тяжкі наслідки (хворобу, втрату працездатності, тяжкі тілесні ушкодження тощо), то діяння визнається вчиненим при обтяжуючих обставинах і кваліфікується за ч. 2 ст. 151 КК.
Інший коментар до статті 151 Кримінального кодексу України
1. Об’єктом злочину є воля людини, її гідність, недоторканність, а також здоров’я.
2. Потерпілою може бути особа завідомо для винуватого психічно здорова. Слід зазначити, що особа може мати психічні розлади, але вона не потребує лікування в стаціонарних умовах.
3. Об’єктивна сторона злочину полягає у діях, спрямованих на незаконне поміщення в психіатричний заклад завідомо психічно здорової особи.
Для кваліфікації дій винного за ст.151 не має значення, до якого типу і якої форми власності психіатричного закладу поміщено потерпілого, але цей заклад повинен бути тільки стаціонарним.
4. Коментована стаття передбачає відповідальність не за утримування особи в психіатричному закладі, а за поміщення в нього, тому злочин вважається закінченим з моменту фактичного поміщення потерпілого на стаціонарне обстеження або лікування в психіатричний заклад.
5. Кваліфікуючою ознакою незаконного поміщення в психіатричний заклад є спричинення тяжких наслідків, якими можуть бути смерть потерпілого, заподіяння йому тяжкого тілесного ушкодження, самогубство, тяжка хвороба, заподіяння матеріальної шкоди у великих чи особливо великих розмірах.
Якщо поміщення завідомо психічно здорової людини в стаціонар психіатричного закладу поєдналося з умисним або через необережність вбивством потерпілого, заподіянням йому тяжких тілесних ушкоджень, тілесних ушкоджень середньої тяжкості за обтяжуючих обставин, доведенням до самогубства неповнолітнього, дії зловмисника потребують кваліфікації за ч.2 ст.151 та за сукупністю відповідно за ч.1 або 2 ст.115, ч.1 або 2 ст.119, ч.1 або 2 ст.121, ч.2 ст.122, ч.3 ст.120.
6. Суб’єктивна сторона злочину характеризується наявністю прямого умислу. Мотиви на кваліфікацію не впливають.
7. Суб’єкт злочину – спеціальний. Це може бути лікар-психіатр, головний психіатр.
Службова особа, яка організувала поміщення потерпілого в психіатричний заклад, може нести відповідальність за ст.364 (зловживання владою або службовим становищем) або ст.365 (перевищення влади або службових повноважень).
8. Санкція обох частин ст.151 передбачає обов’язкове застосування до засудженого додаткового покарання – позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.