Стаття 150. Експлуатація дітей

Нова редакція ст. 150 ККУ з Коментарями.

1. Експлуатація дитини, яка не досягла віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання її праці –

карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей або якщо вони спричинили істотну шкоду для здоров’я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, або поєднані з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві, –

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, –

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Коментар до ст. 150 КК України

1. Конституція України забороняє експлуатацію дітей (ч. 2 ст. 52) і забороняє використовувати працю неповнолітніх на небезпечних для їх здоров’я роботах (ч. 5 ст. 43).

2. Стаття 150 КК передбачає відповідальність за порушення цих конституційних заборон.

3. Склад злочину утворює будь-яке використання праці неповнолітніх, які не досягли віку 16 років, для отримання прибутку за рахунок низької оплати праці потерпілих.

4. Діяння визнається вчиненим при обтяжуючих обставинах, якщо до експлуатації було залучено кількох дітей (двоє і більше), або якщо експлуатація дітей заподіяла шкоду для здоров’я дітей, чи для їх фізичного або освітнього розвитку або, якщо праця дітей використовувалась у шкідливому для їх здоров’я виробництві і кваліфікується за ч. 2 ст. 150 КК.

5. Потерпілими від експлуатації визнаються діти різної статі, які не досягли віку 16 років, а потерпілими від експлуатації на шкідливому виробництві всі неповнолітні, тобто особи, які не досягли віку вісімнадцяти років.

6. Експлуатація дітейг вчинюється умисно. Помилка винної особи щодо віку працівника виключає кримінальну відповідальність.

7. Відповідальність за експлуатацію дітей настає з шістнадцяти років.

Інший коментар до статті 150 Кримінального кодексу України

1. Експлуатація дітей забороняється Конституцією України (ст.52) та Конвенцією про права дитини, прийнятою Генеральною асамблеєю ООН 20 листопада 1989 р.

2. Об’єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують особисту свободу, вільний розвиток, фізичне і психічне здоров’я дитини.

Потерпілими від злочину можуть бути діти, які на час вчинення злочину щодо них не досягли віку, з якого Кодекс законів про працю України (КЗпП) дозволяє працевлаштування на певні види робіт. Це означає, що потерпілими від злочину будуть діти віком до 14 років без усяких винятків, діти віком від 14 до 15 років, стосовно яких порушувались умови праці, передбачені ч.3 ст.188 КЗП, та діти віком від 15 до 16 років, стосовно яких порушувались умови праці, передбачені ч.2 ст.188 КЗП.

3. Об’єктивна сторона злочину полягає в експлуатації дітей шляхом використання їх праці з отриманням прибутку.

Способом експлуатації дітей у цьому злочині є використання їх праці з метою отримання прибутку. Експлуатацією такого роду будуть визнані праця дитини, за яку вона не одержуватиме винагороди, або якщо винагорода за її працю буде меншою за належну, або якщо навіть дитина одержуватиме належну винагороду, забезпечуючи при цьому своєю працею прибуток винуватому. У даному випадку на кваліфікацію злочину за ст.150 не впливає наявність обліку праці, прибутків та розрахунків за працю.

4. Кваліфікуючими ознаками експлуатації дітей є вчинення цього злочину щодо кількох дітей, або спричинення злочином істотної шкоди для здоров’я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, або експлуатація дітей, поєднана з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві. За наявності цих ознак настає відповідальність за ч.2 ст.150.

5. Вчинення злочину щодо кількох дітей означає, що винний вчинює експлуатацію двох або більше дітей, які мають ознаки потерпілих, викладені у п.2 коментаря до цієї статті, причому експлуатуватись може кілька дітей одночасно або в різний час хоча б і по одному.

6. Спричинення злочином істотної шкоди для здоров’я під час експлуатації або внаслідок неї означає необережне заподіяння тілесних ушкоджень тяжких або середньої тяжкості; істотною шкодою для фізичного розвитку є його суттєве гальмування, а істотною шкодою для освітнього рівня дитини – суттєве відставання її освітнього рівня взагалі і від рівня ровесників. У всіх випадках слід призначати комплексну медико-психологічну експертизу щодо неповнолітнього потерпілого.

7. Шкідливе виробництво щодо дітей віком до 18 років визначається у ст.190 Кодексу законів про працю України. Таким може бути визнане також будь-яке виробництво з умовами праці, які відповідно до законодавства України визнані шкідливими.

8. Суб’єктивна сторона злочину – прямий умисел на експлуатацію дітей з метою отримання прибутку.

Мета отримання прибутку є обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони злочину, передбаченого ст.150.

9. Суб’єкт злочину – осудна особа, якій до вчинення злочину виповнилося 16 років.