Нова редакція ст. 405 ККУ з Коментарями.
1. Погроза вбивством або заподіянням тілесних ушкоджень чи побоїв начальникові, або знищенням чи пошкодженням його майна у зв’язку з виконанням ним обов’язків з військової служби –
карається триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Заподіяння тілесних ушкоджень, побоїв або вчинення інших насильницьких дій щодо начальника у зв’язку з виконанням ним обов’язків з військової служби –
карається позбавленням волі на строк від двох до семи років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, –
караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
4. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені групою осіб, або із застосуванням зброї, або в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, –
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Коментар до ст. 405 КК України
1. Стаття 405 КК передбачає відповідальність за психічне насильство, застосоване до начальника. Змістом насильства є погроза вчинити вбивство, заподіяти тілесні ушкодження або завдати побої або знищити чи пошкодити майно начальника у зв’язку з виконанням начальником обов’язків військової служби.
2. Склад злочину утворює погроза начальникові незалежно від її форми (усно, письмово, по телефону тощо) та ймовірності її виконання.
3. Погроза начальникові вчинюється умисно, з метою залякування начальника.
4. Насильство щодо начальника полягає у заподіянні йому тілесних ушкоджень або побоїв у зв’язку з виконанням ним обов’язків військової служби. Діяння, передбачене ч. 2 ст. 405 КК, не охоплює більш тяжкого насильства, а тому заподіяння начальникові смерті утворює сукупність злочинів, передбачених ст. 405 КК та ст. 115, 119 або ч. 2ст. 121 КК.
5. Частина 3 ст. 405 КК передбачає підвищену відповідальність за погрозу начальникові чи насильство щодо начальника, вчинені групою осіб або із застосуванням зброї чи в умовах воєнного стану або у бойовій обстановці.
6. Не утворює цього злочину насильство, вчинене на ґрунті особистих неприязних стосунків (ревнощів, заздрості тощо).
7. Насильство щодо начальника вчинюється умисно.