Нова редакція ст. 390 ККУ з Коментарями.

1. Самовільне залишення місця обмеження волі або злісне ухилення від робіт, або систематичне порушення громадського порядку чи встановлених правил проживання, вчинені особою, яка відбуває покарання у виді обмеження волі, –

караються позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Неповернення до місця відбування покарання особи, яка відбуває покарання у виді обмеження волі та якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду –

карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Неповернення до місця відбування покарання особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі та якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду –

карається позбавленням волі на строк до трьох років.

Коментар до ст. 390 КК України

1. Частина 1 ст. 390 КК передбачає відповідальність за самовільне залишення місця обмеження волі чи ухилення від робіт або систематичне порушення громадського порядку особою, засудженою до обмеження волі.

2. Частина 2 ст. 390 КК передбачає кримінальну відповідальність осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі і яким був дозволений короткочасний виїзд із місця обмеження волі.

3. Частина 3 ст. 390 КК передбачає відповідальність за неповернення до місця відбування покарання особи, яка була засуджена до позбавлення волі.

4. Склад злочину утворює неповернення без поважних причин у призначений час до місця відбування покарання.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом, оскільки він вчинюється з метою ухилення від подальшого відбування покарання.

6. Відповідальність за ст. 390 КК настає з шістнадцяти років.