Нова редакція ст. 348 ККУ з Коментарями.
Вбивство або замах на вбивство працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків, а також члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв’язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку –
караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
Коментар до ст. 348 КК України
1. Посягання на життя працівника міліції, прокуратури, служби безпеки, а також на життя члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця є засобами посягання на службову діяльність цих осіб.
2. Посягання на життя працівника міліції, прокуратури чи служби безпеки вчинюється у зв’язку з їх службовою діяльністю, а посягання на життя члена громадського формування з охорони громадського порядку і військовослужбовця — у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з охороною громадського порядку. Потерпілими від цього злочину визнаються також близькі родичі працівника правоохоронного органу.
3. Посягання на життя у ст 348 КК охоплює як заподіяння смерті потерпілому, так і замах на вбивство. Злочин визнається закінченим з моменту вчинення дій, спрямованих на заподіяння смерті потерпілому.
4. Посягання на життя працівника правоохоронного органу вчинюється умисно, умисел прямий, оскільки винний діє з метою заподіяти смерть потерпілому.
5. Відповідальність за діяння, передбачене ст. 348 КК, настає з чотирнадцяти років (ч. 2 ст. 22 КК України).
6. Посягання на життя працівника правоохоронного органу є спеціальним видом вбивства з мотиву помсти за службову діяльність (п. 8 ч. 2 ст. 115 КК України). Ст. 348 КК містить спеціальний склад злочину, тому вона має перевагу перед п. 8 ч. 2 ст. 115 КК.
Інший коментар до статті 348 Кримінального кодексу України
1. Даний злочин спрямований на перешкоджання виконанню покладених на представника влади та працівника правоохоронного органу службових обов’язків, на перешкоджання виконанню покладених на члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця обов’язків щодо охорони громадського порядку.
2. Об’єктом даного злочину є регламентована нормативно-правовими актами діяльність державних органів, їх авторитет, а також встановлений порядок охорони громадського порядку. Додатковим обов’язковим об’єктом даного злочину є здоров’я та життя зазначених осіб.
Про працівника правоохоронного органу, охорону громадського порядку, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону див. коментар до ст.342.
Близькі родичі працівника правоохоронного органу – особи, які зазначені у ч.2 ст.2 Закону України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” і підлягають захисту.
3. Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні діяння, спрямованого на позбавлення життя зазначених в диспозиції коментованої статті осіб (детальніше про це див. коментар до ст.115).
При кваліфікації дій винного за ст.348 їх кваліфікація за ст.115 є зайвою.
4. Суб’єктивна сторона злочину – тільки прямий умисел. У випадку відсутності прямого умислу на заподіяння шкоди життю потерпілого вчинене слід кваліфікувати за відповідними статтями Особливої частини Кодексу, які передбачають відповідальність залежно від мотиву вчиненого за злочини проти життя та здоров’я особи або за інші злочини проти авторитету органів державної влади.
Сам лише факт наявності зброї в момент затримання винного працівниками міліції чи її демонстрація з висловлюванням погроз без вжиття заходів щодо їх реалізації не дають підстав для кваліфікації таких дій особи за ст.348.
5. Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, якій на момент злочину виповнилося 14 років.